Перестало битися серце ветерана Другої світової війни Василя Савченка
З великим сумом повідомляємо, що сьогодні на 94 році життя перестало битися серце ветерана Другої світової війни, жителя села Троковичі Василя Савченка.
Незважаючи на те, що Василю Петровичу було за 90 років, Герой війни залишався молодий душею.
Кілька років тому обласна газета «Житомирщина» взяла інтерв`ю, в якому Василь Петрович ділився унікальними спогадами.
Василь Петрович народився у багатодітній родині. У батьків був найстаршим. Троє дітей померли на початку війни від голоду. А він із братами Іваном, Степаном і Володимиром вижили.
Батько Василя Савченка пішов на фронт і загинув у 1941 році під Фастовом. Василю тоді було 14. Родина Савченків разом із іншими односельцями опинилася під окупаційним гнітом.
— У 1943 році наше село звільнили радянські війська, — згадував Василь Петрович. — До лав Червоної Армії мене призвали 16 лютого 1944 року. Спочатку служив у запасному стрілецькому полку кулеметником. Згодом нашу частину підпорядкували ІІІ Білоруському фронту. Брав участь у звільнені від гітлерівців ряду міст Білорусії, зокрема, Бобруйська та Мінська. Дійшов до Прибалтики. Брав участь у Кенігсберзькій операції. 4 квітня був поранений, отримав контузію. День Перемоги зустрічав у госпіталі. Удостоєний медалі «За взяття Кенігсберга».
Після лікування Василь Савченко у складі команди потрапив на Забайкальський фронт навідником танкової гармати. Їхній підрозділ на території Маньчжурії брав участь у бойових діях із Квантунською армією.
— Медаль «За відвагу» — моя найдорожча нагорода, — розповідав Василь Петрович. — Удостоєний її був за те, що спромігся із танкової гармати влучити у ворожий… літак. Згодом дізнався, що в літаку знаходилися дуже високі чини Квантунської армії, котрих удалося взяти в полон.
Лише у травні 1951 року гвардії старший сержант Василь Савченко повернувся на Батьківщину. Багато років свого життя присвятив роботі на залізниці та у відділенні зв’язку. Груди Василя Петровича прикрашали багато нагород «за бій і звитяжну працю».
Василь Петрович з радістю відвідував заходи з вшанування ветеранів війни, зі сльозами на очах ділився спогадами з молодим поколінням.
Висловлюємо щирі слова співчуття рідним та близьким Василя Петровича Савченка. Пам‘ять про Подвиг Василя Савченка і його побратимів назавжди залишиться в наших серцях.