Долучись до Всеукраїнської акції "Запали свічку пам'яті". Вшануй пам'ять жертв Голодомору.
Наприкінці листопада Україна згадує загиблих від штучного голоду, організованого радянською владою в XX столітті.
На підставі президентських указів День пам’яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада. Цього року пам’ять про людські жерви вшановуватимуть 27 листопада.
У роки голодоморів загинули мільйони ні в чому не винних людей, які проживали на території України і Кубані.
Традиційною скорботною акцією цього дня є "Запали свічку пам’яті". Долучитися до неї доволі просто – після загальнонаціональної хвилини мовчання достатньо запалити свічку на своєму вікні.
Довідково: День пам'яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день в Україні. Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння й ставлять символічні горщики з зерном і свічки до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Події 1921—1923 рр. та 1946—1947 рр. кваліфікуються як масовий голод.
Голодомор 1932-1933 років - результат чітко спланової політики Кремля, спрямованої на знищення українців як нації, внаслідок якої було не лише фізично знищено мільйони людей у сільській місцевості на території Української РСР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, а й завдано сташного удару по нашій ментальності та культурі, перервано зв'язок поколінь. Сталінський геноцид убив і духовно скалічив цілу генерацію українських дітей, які були найбільш беззахисними і найуразливішими жертвами цього злочину.
На Житомирщині справжній голод спалахнув на початку 1932 року, однак перебої у постачанні продуктами харчування фіксувалися вже з середини 1930 року, тривожніші симптоми великого голоду відчувалися наприкінці 1931 року. Приречені на вимирання селяни намагалися отримати допомогу від влади, зверталися з проханням повернути забране зерно. Але все марно. 7 серпня 1932 року виходить т. зв. «закон про п’ять колосків»: кілька рослин, зірваних на колгоспному полі, після збору врожаю, могли стати причиною для кількалітнього ув’язнення. Пік голоду припав на квітень-травень 1933 року. В умовах тотальної нестачі харчів селяни вдавалися до найрізноманітніших способів виживання. Досить довгий час від голодної смерті рятували жорнова (жорна), за допомогою яких люди мололи різноманітні сільськогосподарські культури, дикі рослини, жолуді, горіхи і т.д. Але можливості вижити і у такий спосіб селян позбавили - жорна почали вилучати, оскільки за рішенням партійно-радянських органів «сприяли розбазарюванню та спекуляції хлібом».
Остаточна кількість людських жертв в Україні від Голодомору становить більше 10 млн. осіб, у Житомирській області зафіксовано близько 55 тис. померлих. Проте, це лише офіційні дані. Насправді ж, цифри значно більші.
Па’ятаймо про ті страшні роки, аби подібне більше ніколи не повторилося.
