Мавпяча віспа: що варто знати про ризики нової епідемії
Що таке мавпяча віспа?
Мавпяча віспа, або віспа мавп – це вірус, що передається людині від тварин (вірусний зооноз) із симптомами, дуже подібними до тих, що спостерігалися у минулому у хворих на віспу. Вірус віспи мавп належить до роду Опроксивірусів (Orthopoxvirus) родини Poxviridae.
До Опроксивірусів також належить вірус натуральної віспи і вірус коров'ячої віспи, який використовується у вакцині проти натуральної віспи. Вірус мавп менш заразний. Хвороба протікає у легшій формі у порівнянні з звичайною віспою.
Існує два основних штами вірусу віспи мавп: західноафриканський та штам басейну Конго (центральноафриканський).
Що відомо про мавпячу віспу?
Віспа мавп – рідкісне захворювання, яке викликається вірусом віспи мавп. Віспа мавп була вперше виявлена ??в 1958 році, коли спалахи захворювання, схожого на віспу, відбулися у мавп, яких тримали для дослідження. Перший випадок у людини був зафіксований у 1970 році в Демократичній Республіці Конго (ДРК), і відтоді інфекція була зареєстрована в інших країнах центральної та західної Африки. Більшість випадків мавпячої віспи зареєстровано з ДРК та Нігерії.
Як можна заразитися на мавпячу віспу?
Мавпяча віспа передається через тісний контакт із інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через слизові оболонки очей, носа чи рота. Також інфекція може передаватися при прямому контакті під час сексу, рекомендується використовувати презервативи протягом восьми тижнів після зараження як запобіжний захід. Вірус мавпячої віспи можна підхопити й від інфікованих тварин: мавп, щурів, білок або через заражені вірусом предмети – постільну білизну та одяг. Вважається, що найбільшим резервуаром цієї інфекції є гризуни, відтак, вони можуть становити загрозу зараження для людини.
Як запобігти зараження вірусом мавпячої віспи?
- Інфікованих пацієнтів варто ізолювати на 21 день.
- Користуйтеся засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) під час догляду за
пацієнтами.
- Дотримуйтеся гігієни рук після контакту з інфікованими тваринами або людьми, мийте руки водою з милом або використовуйте дезінфікувальний засіб на спиртовій основі.
- Не користуйтеся спільною постільною білизною, рушниками чи іншими
предметами з людьми, які хворіють чи можуть хворіти на віспу мавп.
- Не наближайтеся до диких або безпритульних тварин, у тому числі мертвих, які можуть мати вірус.
- Споживайте лише добре термічно оброблене м’ясо.
Низький ризик заразитися на віспу мавп, якщо:
- ви не були в тісному контакті з людиною, яка хворіє або має симптоми віспи
мавп (наприклад, торкалися їх шкіри або користувалися спільною постільною
білизною);
- ви нещодавно не подорожували в Західну чи Центральну Африку;
Коли варто звернутися до лікаря?
Якщо у вас є висип з пухирцями і ви були в тісному контакті, включно статевий контакт, із кимось, хто хворіє або може хворіти на віспу мавп (навіть якщо вони ще не були перевірені) протягом останніх 3-х тижнів;
- ви були в Західній або Центральній Африці протягом останніх 3-х тижнів.
Залишайтеся вдома і уникайте тісного контакту з іншими людьми, поки лікар не скаже, що робити.
Які ознаки (симптоми) мавпячої віспи?
Інкубаційний період Інкубаційний період (інтервал від зараження до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить від 6 до 13 днів, але може тривати від 5 до 21 дня. Інфекцію можна розділити на два періоди:
Період інвазії Період інвазії (триває від 0 до 5 днів), що характеризується лихоманкою, сильним головним болем, лімфаденопатією (набряком лімфатичних вузлів), болем у спині, м’язовими болями (міалгією) та сильним ослабленням організму (астенією). Лімфаденопатія є відмінною рисою мавпячої віспи у порівнянні з іншими захворюваннями, які спочатку можуть виглядати подібними (вітряна віспа, кір, віспа)
Період висипки Період шкірного висипу зазвичай починається протягом 1-3 днів після появи лихоманки. Висип, як правило, більше концентрується на обличчі та кінцівках, а не на тулубі. Вражає обличчя (у 95% випадків), кисті рук і підошви (у 75% випадків). Уражаються також слизові оболонки ротової порожнини (у 70% випадків), статеві органи (30%), кон’юнктива ока (20%), а також рогівка ока.
Висип під час мавпячої віспи послідовно розвивається від макул (уражень з плоскою основою) до папул (злегка піднятих над поверхнею шкіри твердих уражень), везикул (вогнища, заповнені прозорою рідиною), пустул (вогнища, заповнені жовтуватою рідиною) і кірочок, які висихають і відпадають. Кількість уражень коливається від декількох до кількох тисяч. У важких випадках ураження можуть зливатися, поки великі ділянки шкіри не відшаровуються. Мавпяча віспа, як правило, є хворобою, яка проходить самостійно, симптоми тривають від 2 до 4 тижнів.
Коефіцієнт смертності від віспи мавп історично коливався від 0 до 11 % у загальній популяції та був вищим серед дітей раннього віку. Останнім часом коефіцієнт летальних випадків становить 3-6%.
Через припинення кампаній вакцинації проти натуральної віспи в усьому світі у зв’язку з ліквідацією хвороби, сьогодні люди у віці від 40 до 50 років (залежно від країни) можуть бути більш вразливими до віспи мавп.
Ускладнення віспи мавп можуть включати вторинні інфекції, бронхопневмонію, сепсис, енцефаліт та інфекцію рогівки з подальшою втратою зору.
Діагностика мавпячої віспи Клінічна діагностика віспи мавп може бути складною, її часто плутають з іншими інфекціями, такими як вітряна віспа, кір, бактеріальні шкірні інфекції, короста, сифіліс чи алергія на ліки . Точний діагноз мавпячої віспи вимагає оцінки медичним працівником і спеціального тестування в лабораторії.
Лікування віспи мавп – це полегшення її симптомів. Хвороба зазвичай перебігає легко, більшість інфікованих одужує протягом кількох тижнів без спеціального лікування. Пацієнтам слід вживати достатню кількість рідини та правильно харчуватися.
Вакцинація проти віспи може бути використана як до, так і після зараження, і вона ефективна до 85% у запобіганні віспи мавп. Люди, вакциновані від віспи в дитинстві, можуть перехворіти в легшій формі.
Зараз проводяться наукові дослідження для оцінки доцільності вакцинації для профілактики та боротьби з віспою мавп. Деякі країни мають або розробляють політику щодо пропонування вакцини особам, які можуть бути в зоні ризику, таким як персонал лабораторій, групи швидкого реагування та медичні працівники. Нагляд та швидке виявлення нових випадків є вирішальними для стримування епідемії мавпячої віспи.
Будьте здорові!
Відділ державного нагляду
за дотриманням санітарного
законодавства
Черняхівського управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Житомирській області.
